Золотоношківська сільська рада

                                                

                                            СІЛЬСЬКИЙ  ГОЛОВА

                             ХАРЧЕНКО  ОЛЕКСАНДР  ВАСИЛЬОВИЧ

                                            село Золотоношка

Золотоношка - це прекрасне і мальовниче село, яке розкинулося на двох берегах однойменної річки Золотоношки. Споконвіку тут жили і живуть зараз люди, які люблять працю, прикрашають своїми трудовими здобутками добробут свого населеного пункту . Славне воно і своєю історією.

Ранок історії с.Золотоношка пов'язаний із городищами, які належали до різних хронологічних періодів, розташованих поблизу нашого села і  в к.80-х рр.. ХХст. І. Лисенко, В. Щерба - краєзнавці сіл Золотоношки та Шрамківки, оглядаючи скам'янілі фрагменти дерев'яного вугілля, встановили, що вони свідчать про залишки стародавніх укріплених поселень. В 6 км. від Золотоношки, в полі, височить колоподібне городище, довжина кола дорівнює 118 метрів.

Село починалося з хутора, який до 1710р. належав козаку з Нехайок
Максиму Масенку. Того ж року він продав козаку Івану Маркотуну „луку,
прозьіваемую Золотоноша, пахотное поле й хутор"
(ЦДІАУРСР,ф.57,оп.1,спр.199, арк.131)                                                  -

У 1787 році хутором володіли колезький радник Григорій Фрідкович та його брат підполковник Степан Леонтович, які скупили ці землі у нехайківських селян. За переписом, зробленим того ж року, в селі проживало 315 душ кріпаків, переведених сюди частково з Чернігівщини, а частково-з Нехайок.

27 лютого 1885 року в селі почала діяти початкова школа. В Золотоношківському однокласному сільському народному училищі навчалося 36 учнів, в т.ч. 35 хлопчиків та 1 дівчинка. Працював учителем Мефодій Трифонович Варвинський, закінчив Полтавську духовну семінарію, заробітна плата- 250 крб. Навчання в училищі було платне, з кожного учня по 10 крб. за рік(„Памятная книга Киевского ученого округа. Часть 5. Полтавская губерния. К.1890")

Церква в с.Золотоношка носила назву „Всіх-Святська", збудована 1894 р. Була дерев'яною, холодною. При ній була церковна сторожка, церковна бібліотека. Жалування священника— 106 крб, псаломщику -36 крб. Прихожан - 965 душ чоловічої статі та 1087 душ жіночої статі. До приходу належало „деревня" Криштопівка. Священник Пилип Братошевський (в сані з 1900 р.), псаломщик Митрофан Россошинський, церковний староста Іван Каплюк.

14 лютого 1922 року в приміщенні місцевої школи відбулися збори, де об'єднались в один колектив 7 сімей : Т. Дернового, Р. Кутового , П.Шпака, К. Вигулярного, М. Ільїна, І. Водяного , М. Кутового . Був прийнятий статут і створена комуна під назвою „ Труд - Молот „. Першим головою було обрано П. О. Шпака, заступником К.Ф.Вигулярного.

Комуна розмістилася в експропрійованій садибі колишньої поміщиці Вільховської.

В 1925 році в селі з'явився перший трактор , обладнання для млина та
олійниці.

В 1929 році було створено товариство спільного обробітку землі, яке
очолив Степан Семенович       Кутовий.                                                                                               

З 1930 року ведеться активна робота по залученню селян до колгоспу.
І в цьому ж році 92 % селян об'єдналися в колгосп,. який пізніше розділився на 5 менших господарств. 

В 1932 році створено 3 колгоспи, які заклали міцну основу колгоспу ім. Шевченка. За час існування колгоспу ім. Шевченка змінилося 11 керівників. Найбільшого розквіту колгосп здобув при керівництві Корецького Бориса Васильовича, який головував більше 20 років  За цей час були побудовані приміщення 3 ферм, будинку культури, школи, дитячого садка, 24 будинки для працівників колгоспу.

З часів незалежності колгосп був розпайований і створено ТОВ АПК           „ Степ „ . Керує ним в даний час Оробченко Олександр Володимирович, фермерське господарство ,,Деметра “ – керівник – Капля Олександр Володимирович, фермерське господарство ,,Віта – Макс “ – керівник – Сорока Володимир Адамович.

Славиться село своїми працьовитими людьми. В селі Золотоношка народивсяі працював талановитий художник Іван Іванович Лисенко. Талант Івана Лисенка, його темперамент, надзвичайна любов до праці, любов до мистецтва передались в його картинах: ”Свято  зими в Драбові”, “Весілля в Золотоношці”, “Жнива. Обід”, “Св’ято врожаю”.       Робота “Рано на Івана Купала”. Відродилося це свято із забуття.  Іван Іванович намагався  передати той Івано-Купайлівський настрій, який панує цього дня у кожного селянина.  Звичайно про картини говорити мало, їх потрібно бачити. Іван Іванович відроджував свята і звичаї, бо працював директором сільського будинку культури,  збирав по краплині і відтворював це на своїх полотнах (Картина Лисенка – село Золотоношка).                                                                                                                           Користується повагою серед жителів села Віра Олександрівна Кутова, яка все трудове життя працювала трактористкою. За добросовісне відношення до роботи нагороджена Орденом Трудового Червоного Прапора, орденом Леніна, була нагороджена іменним трактором (Приз Паші Ангеліної).

На території сільської ради працюють заклади освіти: загальноосвітня школа І-ІІІ ст., в якій навчається 86 учнів, дошкільний навчальний заклад ,,Калинка “ , де  виховується 25 дітей . Освітні заклади відвідують діти села Золотоношка та с.Криштопівка. Працює  Будинок культури,   бібліотека, поштове відділення, чотири заклади торгівлі.

В селі проживає  598 жителів , з них дітей до 18 років -  95осіб.                                                                                                                       Працюючих –    295 осіб,       пенсіонери -  208 осіб.

В селі проживає 2 інваліди Великої Вітчизняної війни,1 учасник бойових дій, 34 – учасники війни, 95 – діти війни.

В 2012 році двом багатодітним матерям присвоєно звання ,,Мати – героїня“ .